Атракціон за 184 грн
Вирішив поїхати в Київ у відрядження. Працюю програмістом, а люди, на яких працюю, якраз переїхали в новий крутий офіс. + там є гіроскутери) Гріх не прокататись.
До Києва їхав потягом, назад квитків не було. Вирішив скористатися сервісом “Bla-Bla-Car”. Я відчував підвох ще з моменту, коли нормально сторінки на сайті не вантажились, але спихнув все на якісь інші причини.
Знайшов нормальний маршрут собі, Київ-Квасилів(5 км від мого Здолбунова). Авто вказане Daewoo Lanos, водій мав позитивні відгуки, ціна 184 грн.
Забронював поїздку. Час 21:30. Прибував би на місце десь біля 2:30 ночі. Домовився з другом, щоб він забрав мене. Все нормуль
В Києві всі справи повирішував. На годиннику 19:00, дзвоню до водія, питаю де місце посадки. Каже: “станція метро Житомирська, біля автосалону, відправляємось рівно в 22, ніхто нікого чекати не буде. Їдемо автобусом” Думаю, ну ладно, пофіг, автобус то автобус, єдине, що не сподобалось, то це зразу фраза “ніхто нікого чекати не буде”.
Приїхав в 21:30 на місце, бачу купу людей, які збираються до автобуса. Те, що це тупий транспортний маршрут, який збирає людей я вже зрозумів. Залишилося вияснити місце своєї висадки.
І тут починаються “танці”. Водій на лиці ну вилитий “петух”. Чесне слово, типічний муділа, який на моє запитання “А ви де саме стаєте в Квасилові?”, перднув у відповідь “Я не знаю, хто там куди їде в який Квасилів, але я їду на Львів”. Я пішов шукати менш тупуватого чувака, який до цього причетний. Знайшов, спитав те ж саме питання. Відповідь наступна: “Сервіс сам виставляє точку висадки, ми цього не коригуємо. Ми проїжджаємо за 5 км від Рівного, на окружній станемо, там і вийдеш. Йти буквально кілометр.”
Забіжу трошки наперед : “Мудак грьобаний, щоб йому той кілометр снився. Рауль”
Ну так от, доїхав я до тої заправки. Мені вказали “путь істинний туди, де горять ліхтарі.”
І я, з рюкзачком на спині, валю по трасі в сторону Рівного. Оптимізм був рівно до першого синього знака, де писало “Рівне 5 км”.
Сервіс автоматично перейменувався в “Бля-бля кар”, водій в “лінивця з ЗооТрополіса”(такий самий тугий), а автор повідомлення в “бомжа”(не знаю чому, але це перше слово, яким я його назвав)
Топаю, я значить по трасі, по, мать його, дорозі де їздять фури, літають легкові авто. А йду туди, де горять ліхтарі. Романтика
Йшов я хвилин 30, поки не почув сигнал легковушки, де добрий дядько вирішив, що такому валянку, як я, на дорозі не місце, і люб*язно підкинув до автовокзалу у м.Рівне.
Там я ще 30 хв чекав свого друга, який по дорозі вмирав від сміху і час від часу витирав сльози.
За 2 години і 184 грн, я погуляв по трасі, відчув як це приємно, коли тобі сигналять, і гальмують біля тебе машини, дослідив нічне життя автовокзалу, і з натягнутою усмішкою на запитання мами “як доїхав?”, відповів “та якось і не помітив”(P.S. від неї цей допис точно заблокую)
