Хельсінкі&Таллінн
Після декількох поїздок підряд (з мінімальними перервами), не було в планах щось особливе. Хотілося просто до моря, працювати і насолоджуватись краєвидами.
Це був нічим непримітний вечір. Інколи я прогортую різні варіанти авіакомпаній, щоб на майбутнє знати хороші опції. Але цього разу Христя вирішила поставити шах і мат моїй далекоглядності, кинувши варіант добирання в Фінляндію.
Виліт в п’ятницю ввечері, зручна швидка пересадка в Познані, квиток дешевший, ніж до Києва потягом. «Курча!» – подумав я, і за 25 хв повідомлення про успішну транзакцію з квитками було в мене на пошті. В цей момент я знав всього 3 речі напевно:
- Квитки – це найдешевше, що могло статись з нами в цій поїздці
- Фінляндія – частина скандинавських країн, до яких я відчуваю особливу тягу
- Христя абсолютно не вміє шукати квитки, бо вже другий раз вона відправляє нас взимку на північ. Типу, якщо мерзнути, то по-солідному 🙂 Ну і взагалі початково ми хотіли кудись в тепло. Діалог був, приблизно, такий:
Запахло пригодами.
Добирання
Все було доволі безболісно. Контролі проходили швидко, особливо ніде нічого не перевіряли, окрім як в аеропорту Хельсінкі при посадці на літак до Польщі. Там був надзвичайно чутливий сканер на контролі безпеки, тому мені довелося попрощатись із своєю старою запальничкою на користь нової сувенірної.
В тих же Хельсінки наш рейс до Познаня затримали на годину, бо на борту літака нарахували на 3 людей більше, ніж було пробито в системі. Перевіряли довго і нудно. До нас збіглось пів аеропорту працівників. Надії на автоматизацію процесу не стало остаточно, коли я побачив 3-метровий листок з іменами і прізвищами пасажирів, які перевірялись вручну. До кожного з нас підходили, запитували посадковий талон і відмічали в тому манускрипті. І смішно, і грішно. На пересадку встигли, тому не буду далі нарікати. Проблема, все-таки, була в системі, яка вирішила 3м людям подарувати чудові емоції разом із адреналіном і зробила їх нелегалами, проігнорувавши реєстрацію на рейс.
Хельсінкі
Я почну із урбаністичних речей, бо їх було настільки багато, що важко не помітити.
Що стається з вами в новій країні, коли ви прибули в аеропорт і шукаєте варіанти як добратись до міста? Правильно, йдете до якогось автомату, читаєте станції або розбираєтесь, що таке зони міста A-B-C-D. Ну так от, в Фінляндії для таких як ми є всього 2 кнопки на автоматі купівлі квитків – «To the airport» і «To the city center». Все! Нічого більше і думати не треба. Купив квиток, сів на будь-який потяг в аеропорту (I або P), бо вони обоє їдуть в центр і кайфуєш. Неможливо помилитись, неможливо запізнитись, неможливо відчувати дискомфорт довше, ніж 2 хвилини.
Центр міста – солідний. Холодно, яскраво, дорого.
Тим не менше, все виглядає привітно. Чітка розмітка на дорозі, водії, які точно пропустять на переході, дорожні вказівники, які навіть вказують на пункти вакцинації в деяких місцях.
Коли ми тільки збирались в подорож, дуже сподівались, що там буде хоч краплинка новорічного настрою. На другий день нашої прогулянки, в центрі пройшов Різдвяний парад, на якому були танцюристи, музиканти, клоуни і аніматори. Санта Клаус, який проїхав в кареті, дружелюбно усім махав рукою в білій рукавичці, а його помічники кричали “Merry Christmas!”. Я ще раз глянув на телефон, 27 листопада… У Львові тільки почали готуватись до щорічного зимового фестивалю ремонту доріг, а фіни вже повним ходом збираються святкувати Різдво. А тепер річ, яка сподобалась найбільше: під час параду було декілька груп собачників, які вели біглів, потім лабрадорів, а потім долматинців. Всі учасники були в тематичних костюмах, собачок наряджали в оленів. Поспілкувавшись із однією жіночкою, яка брала в тому участь, вияснив, що це просто місцева група з спільним інтересом до собак, мерія міста вирішила, що запросити їх це хороша ідея. Народу весело, бюджет на місці. І, бляха, це настільки круто виглядає! Тепер це офіційно найбільша кількість собак біля якої я знаходився і це було до біса мило.
Купівля квитків, залученість громади в місцеві процеси ненаграним шляхом, чистка взуття від снігу біля під’їздів – такі різні речі, але Фінляндія їх вміло поєднала.
Місто
Першим ділом був запланований похід в сауну. Бути в Фінляндії і не піти в сауну – прирівнюється до смертного гріха і не може бути пробачено навіть Папою Римським. Наш хост підказав один із найкрутіших варіантів – Löyly sauna. Якщо ви йдете морозним ранком суботи і не бачите нікого на вулиці, знайте – всі фіни в саунах! Так було і тут. Важливе зауваження: варто бронювати наперед або хоча б глянути, які години доступні щоб записатись в режимі живої черги (а вона тут не маленька). На вулиці -7С, ми успішно скупались в фінській затоці, а значить день буде бадьорим. З особистих рекомендацій додам – майте при собі тапки. При виході на вулицю ніщо так не мерзне, як стопи.
Впринципі, в будь-яку сторону від центру міста можна спокійно добратись на громадському транспорті. Північно-західна сторона – церква в горі; південно-східна частина – є переправа на острів-фортецю; центральна – каплиця тишини, центральна вулицю, головний вокзал, колесо обзору, успенський собор, і т.д.
Заклади, як і у всій Європі, переважно працюють до 8 в будні дні, а на вихідні – окремий графік. Проте, не було проблем із пошуком локальних кафешок, які не проти прийняти когось навіть о 2 ночі.
Ціни
Скандинавія… Цим мало б бути все сказано. Середня вартість страви в середньому ресторанчику – в районі 20 євро, транспорт – 4 євро, житло по Airbnb – ~110 євро/ніч.
Все інше – дуже індивідуально, тому описувати не буду. Зате квитки дешеві 😉
Таллінн
Між Фінляндією і Естонією регулярно ходять круїзні лайнери. Так, саме круїзні лайнери, із кафешками на борту, із магазинами, живою музикою, різним розважальним контентом. Перше, що кинулось в очі – величезна кількість ігрових автоматів, а ще черга в різні магазини із речима або парфумами, бо, по суті, лайнер – це зона tax-free, тому можна зекономити на покупках. Я був здивований, коли дізнався, що є навіть спеціальні шопінг-круїзи. В Таллінні зупинка всього на 2,5 години і повернення назад. Загалом, досвід дуже цікавий – рекомендую. Так само рекомендую не виходити за огорожу на верхній палубі в сильний вітер, і не сильно бігати по поверхах, коли море неспокійне.
З тим же лайнером склалась весела історія (куди ж без них?). Загалом між країнами є 3 перевізника, які регулярно катаються туди-сюди: Viking Line, Eckero і ще якась третя. Квитки коштують ~40 євро в 2 сторони. Але можна потрапити і на непогані розпродажі. Ми купували за 12 євро в 2 сторони на 1 людину. Процес теж простий – в телефоні скачуєш додаток, з’являється qr код. Приходиш в порт Хельсінки за 30 хв, йдеш до автоматичного турнікету, скануєш код з телефону – потрапляєш в зал очікування. Приїхав лайнер – пішов до дверей, пройшовся по трапу, який з’єднує будівлю і транспорт – готово, ти на борту. Ні паспорту не питали, ні вакцинації, нічого. Як маршрутка. Ми собі вийшли, пішли гуляти по місту. Десь за 4 години до відправлення назад я вирішив подивитись чи є такий же qr-код для зворотнього напряму. Немає. Одразу вирішили прийти в порт раніше, щоб якось все-таки отримати свої посадкові талони. В порту Таллінна є автомати, де їх можна отримати автоматично. Пішов, пробиваю номер замовлення. «The order is not found» – каже мені мій естонський електронний друг. Пішов до каси. Там сидить тьотінька, який я пояснив, що дуже люблю їхню країну, але не може наша компанія знаходитись в таких тропічних умовах і ми хочемо назад в холод, в Хельсінкі. І тут, о чудо, перший раз за цю поїздку нас спитали за закордонний паспорт. Потім ще спитали за вакцинацію, ну то на всякий випадок, може, ми передумали і хочемо лишитись тут. Далі, при посадці, ще стояв якийсь мужик-контролер, який задавав мега-дивні питання, типу:
- «А ви маєте паспорт?» (ну да, на зворотньому шляху якраз варто запитати)
- «А ви давно в ЄС?» (почав шукати штамп в паспорті і шукав би довго, бо поляки поставили його на передостанню сторінку, але я підказав)
- «А ви всі разом?» (отут взагалі без поняття, що йому це дає)
Після цього естонського Якубовича ми таки потрапили на борт і успішно добралися до нашого будинку.
Трохи про місто
Реально можна обійти за день із хорошим екскурсоводом (Гена, привіт). В нас він був, тому прогулялись, поїли, послухали.
Враження неоднозначні. Ніби і Європа, є затишні місця, цифровізація всюди, але разом із тим на головній площі заклад «Тройка», матрьошки і багато росіян або російськомовних естонців. Не маю нічого проти мови, але атрибутика, яка прийшла із радянських часів, в такій розвиненій країні трохи дивує і навіть засмучує.
Тим не менше, там є на що подивитись. Класна головна площа, уряд, невеликі вулички з бруківкою і класні американські заклади (наприклад, Texas).
Загалом про поїздку
Я дуже задоволений. В нас була класна компанія: я, Христік і Вітя. Ми відчули реальну зиму, сходили в сауну, покаталися на лайнері, погуляли у 2х принципово різних містах, між якими всього 2 години дороги.
Для мене це був особливо цінний досвід, бо я не бачив доступних квитків в Фінляндію і тримав цю поїздку на потім.
Тим не менше, рекомендую для відвідування, але обов’язково із попередньою підготовкою (хоча б якийсь випуск «Орел і Решка» + на гугл картах є багато відміток), бо Хельсінкі точно того варті. А якщо не були в Таллінні, то круїзний досвід теж буде незайвим!
План на Фінляндію виконаний лише частково, бо є амбіції на більш екстремальну поїздку, але то вже як відігріємось у Львові 😉
