“Мальчік голубого цвєта”

І тааак, на прохання багатьох прихильників солодкого, продовження історії.

Тільки тепер вносимо поправочку на клінічний діагноз нашого «сміливця», який навіть в соц..мережах не підписаний нормально. Я був «ділєром» солодкого, а тепер, увага, я «мальчік цвєта голубого»

Пройшло від сили тижні 2 після моменту отримання останньої смс із запитом на отримання хал явної солодкої нірвани, мені навіть написав автор цього творчого поносу 🙂

і почались в «дірєвнє танци»:

Вже по традиції хочу подякувати за новий досвід. Я побачив, що люди нетрадиційної орієнтації – творчі. Ні одне повідомлення не повторилося. Крім того, у всіх була одна проблемка – всі пишуть неграмотно. Тому, я зараз же побіжу і почитаю щось корисне, цікаве, а головне правильно написане, чого і вам бажаю.

Ну так от, з вище кинутих повідомлень не важко здогадатись, що почуття гордості в хлопчика грало сильніше, ніж кричали всі його мозкові клітини про те, що він ідіот, а ні, все правильно, точно ідіот. І він з якогось переляку раптом вирішив, що познайомити мене з парочкою його «задніприводних» друзів – це прекрасна ідея.

Я сиджу, пишу ці рядки і в голові складається доволі дивний ланцюжок:

«Згущонка» – «голубенькі друзі»… хм… якось навіть шкода хлопця стало. Мені то таке, просто нова історія на сайт, а от наш юний «мстітель» явно десь життям ображений.

P.S. вирішив написати саме зараз цей пост, бо не дивлячись на те, що історія відбулася задовго до Нового Року, смски від «пухнастих хлопчиків» інколи приходять і піднімають мені настрій. Окрім того, пишуть мені мої друзі з питаннями «Що ж було далі?»

Сподіваюся, на цьому реченні ця багатосюжетна акторська гра із бідним набором акторів закінчиться.

Ваш все ще «НАТУРАЛЬНИЙ» друг, Андрій!