Офіціант
Рано чи пізно настає момент коли для подальшого розвитку, внутрішнього прогресу потрібно спробувати щось нове, незвичне, щось таке, до чого б організм і розум почали адаптовуватися.
Я прийшов до такого моменту і мій вибір впав на нову професію/зайнятість. Вирішив стати офіціантом. Причин було декілька і як мені здається я все обдумав і зробив правильно. Отож:
- Нове, незнайоме раніше заняття до якого треба звикати – тренування себе
- Спілкування із великою кількістю людей за день: в кожного свої вимоги, в кожного свої турботи, проблеми, радості і до кожного потрібно знайти підхід – комунікативні навички та ораторство
- Я не досить добре знав меню, тому коли мене щось запитували, як правило, я рекомендував просто страву, яку знав майже бездоганно. У людей враження, що я хочу якнайкраще, чудово розбираюся у стравах і меню – вміння «крутити» щось у свою сторону при цьому не зашкоджуючи протилежній стороні, такий собі аналог стратегії «win-win»
- Іноземці частенько відвідували заклад, у якому мені довелося працювати – практика англійської та польської мов
- Офіціанта хочуть бачити із посмішкою, а настрій не завжди позитивний, тому потрібно забувати за свої проблеми чи невдоволення на робочому місці – активував режим «натягнутої посмішки»
- Колектив не складається із адміністратора, повара і одного офіціанта – мені довелося працювати із такими людьми, що з кожним із них при зустрічі хочеться обійняти або потиснути руку.
Взагалі, інколи корисно робити такі речі. В першу і мабуть єдину чергу для себе
Цю «статтю» писав швидше для себе, але думка сторонніх вітається)
