OLEROM FORUM 1

Трошки із запізненням, але ж пишу 🙂
29 вересня – 1 жовтня в Києві, в Палаці Спорту відбувалась найбільша бізнес-подія Східної Європи та України – OLEROM FORUM 1.
Зі слів організаторів це: «OLEROM FORUM 1 – глобальный форум Украины и Восточной Европы. Это площадка, которая ежегодно объединяет крупнейших лидеров мирового и украинского бизнеса. Событие невероятного масштаба, которое открывает большие горизонты и формирует новое бизнес-сообщество нашей страны. Здесь налаживаются деловые связи, создаются бизнес-проекты и вершится будущее украинского бизнеса!»
Тепер, по встановлених традиціях, невеличкий аналіз:
1. Розташування
Коли я зайшов і побачив табличку «Федерація Баскетболу України 3 поверх», це місце мені вже сподобалось  Палац Спорту – класна для цього заходу будівля: достатньо місця, хороші технічні зони, можливість окремо відділити персонал, ВІП-гостей, просто гостей та місця для волонтерів.
2. Підготовка. Тут виникло декілька запитань після форуму. За всіма волонтерськими канонами в анкеті при подачі заявки є пункти:
-волонтер з Києва(місця проведення)
-волонтер з іншого міста
Так от, ті, хто з Києва приблизно за місяць часу мали тренінги, робили спільну сценку на тему «Штучний Інтелект», збиралися неодноразово і т.д. Логічне запитання після всього: «Для чого??». Типу, це ніде не знадобилося, і єдиний варіант в який це вписується – це зміцнення командного духу. Звучить так собі, але може бути. Тим не менше, волонтери з інших міст все рівно вийшли на рівні, при цьому, вони приїхали вже одразу на роботу. Вихід з цієї ситуації такий: або не робити таких штук, а просто загальні речі розповісти і показати локацію, або запросити інших волонтерів за день і зробити якусь штуку на тім-білдінг.
3. Менторство. Не дивлячись на те, що наші керівники відділів були молодими, їхня активність і бажання зробити щось класне – дало про себе знати. Так склалося, що першу ніч я ночував в Палаці Спорту, і це було приємно бачити, що деякі з них реально всю ніч ходили і контролювали процес монтажу. За це дякую!

(Маршалл Голдсміт)

4. День події. Я не беру до уваги стандартний кіпіш, хаос і всі інші синоніми. Ті, хто волонтерять , добре розуміють, що це цілком нормальні речі на заходах такого масштабу. АЛЕ, на мою думку, розстановка волонтерів по зонах не відповідала потребам. Знизу, біля червоної доріжки, було б достатньо 2 волонтерів, в той час, коли туди реально інколи ставили 4. Зверху, де вхід в зал, зі сторони ВІП-відвідувачів було б класно поставити 4 волонтери(які там і були) і 1 представника охорони на випадок появи «хитрозадих»(а такі були). Так, був 1 охоронець всередині, але поки до нього дійдеш, то твій заєць вже петляв ластами в іншу сторону . Були рижики, які намагались домовитись, були ті, які просто хамили. Але от в чому вся річ, яка добре відображає сучасність: ті, хто реально віддав по 80 -100 тис.грн за квиток і кого я не знаю, будучи середньостатистичним чуваком, який просто десь щось чув про бізнес, але не тусується в вузьких колах, ходили на такому пафосі, з таким «впадлом» діставали свій бейджик, що просто вернуло від таких. А ті, кого майже кожен другий знає чи просто чув, ходили віталися, нормально носили всі речі, які показують, що їм дозволений вхід в певну зону. Це саме стосується і спікерів. Чим більше людина редиска – тим більше вона воняє.

(Чарльз Адлер)

5. Загальні враження і подяки. В нашій групі в фб є опитування для волонтерів, з питанням, як нам форум. Я проголосував за пункт, який я трактую як: «якби зробили мінімальний прогон, активніших волонтерів поставили на відповідальніші позиції, то був би шик». Як вже багато, хто сказав – це класний досвід і я однозначно радий, що познайомився з тими людьми, з якими познайомився(сорі за тавтологію), я почув багато прикольних речей, і хоч і не став гуру бізнесу, але точно отримав дозу мотивації!
Дякую всім тим, хто провів цей час зі мною. Друзяки-волонтери, матиму за честь носити воду пліч-о-пліч ще, таскати стільці в ВІП-зону, спати на пуфах в гардеробі, чекати можливості потрапити в зал, щоб щось послухати. Менторам дякую за те, що координували всю двіжуху і на виборі між поспати та поконтролювати, вибирали провести ніч з рацією та мішками під очима. Ну і спікерам, за класний настрій та фрази, які я для себе закопіпастив в мозку!

P.S. Київ не дуже люблю, але за ці фоточки можу вибачити все, навіть купу людей і бабок з противним російським акцентом(Вітя, Діана, Настя “тут смайл сердечка”):

 

Зустрінемось! 🙂