Стажування у Словаччині!
Минулого, 2014 року, я подав заявку на программу «Локальна Демократія» від Центру Розвитку Гуманістичних технологій «Ахалар», пройшовши серію тренінгів, я отримав лист, у якому повідомлялися результати відбору учасників на стажування. Було приємно побачити своє ім’я серед таких щасливців.
На той момент я стояв у дворі німецького міста Ольденбург і гортав стрічку новин у Фейсбуці. Чудово, я отримав можливість:
А) Отримати нові ідеї для розвитку свого проекту
Б) Відвідати 2 європейські країни: Австрію та Словаччину
В) Політати на літаку, на якому я давненько не літав
Г) Зустріти вже зовсім не чужих мені людей-доброделістів
Д) Зустріти мега крутих тренерів і бестового координатора
Е) Отримати нову, європейську, порцію ендорфінів
І це ще далеко не весь список!!
Отож, 19 жовтня я сів у таксі до здолбунівського залізничного воклазу і того ж дня ввечері я вийшов із борта літака «Ембраєр – 190», аеропорту …… у Відні! Емоції просто хлинули і хлинути, звісно про адекватність того дня не може бути і мови, але не згадати я не міг.
Вже з наступного дня почалася основна програма стажувань: тренінги, подорожі до інших міст, де нас завжди тепло приймали та із радістю розповідали про свої проекти. Це просто мега круто, коли сидиш, слухаєш людину, яка розповідає за свій проект в Словаччині і розумієш, що це майже 1:1 твоя ідея, тільки розглянута вже з більшими результатами через певний проміжок часу. Нереально крута штука!
Як це завжди буває у мене: на класних семінарах, тренінгах час проходить просто дуууже швидко. Так сталося і цього разу. Я жив із вже добре знайомими мені людьми в одному готелі тиждень, складалося враження, що ми там вже місяць, але по факту дні пройшли так, як ми там були всього 2-3 дні. Шкода.. Але що забагато, то погано. Тим більше ніхто ні з ким не прощається!))
Окрім навчання, за ці декілька днів вдалося відвідати круті міста Словаччини, серед яких: Пезінок – місто, яке одне з найкращих робить вино та має приємного у спілкуванні мера, який вміє презентувати себе, свою роботу та місто з кращої сторони, Нітру – місто на сході Словвачини, район малих Карпат, грубо кажучи, пряме сусідство з Україною, класна природа, милі райони,на одному із яких розташувався проект HidePark, думаю було б круто мати таку територію і в нас. Ну і звичайно, Братислава – столиця. Чесно кажучи, нічого такого аж-аж всесвітнього мегакруто шибезного там немає, але впорядкованість, розташування будівель, рух транспорту, торогові квартали – неймовірно. Все продумано якщо не до дрібниць, то до такого рівня, щоб відвідувачам міста і жителям було зручно та приємно там жити та пересуватися.
Проект, який надалі буде розвиватися в деталях презентований на сайті Добродел. Заходимо, читаємо, коменти вітаються.
Головна думка поїздки: «у нас все є, немає голови, яка це все розставить по поличках і почне використовувати». Невже ми такі дурні? Думаю, ні. Але до біса ліниві. Вибори, явка 43-45%, старі кандидати, в половини яких навіть програми немає.. Народ, ну невже так класно живеться?
Закінчувати на сумному не буду. Просто знаю, що українці – народ, який ніколи не здавався. Зараз ситуація якраз така, щоб довести це знову..Принаймі на місцевих рівнях
Успіхів нам!!!
