11
Гру
Як Андрій «згущонку» продавав
Це був прекрасний вечір, я сидів, вчив щось з математичного аналізу, потихеньку вже збирався до нічних «покатушок» із друзями: боулінг, приємна компанія, музика, нічна дорога..чудесно! Будучи так само частково залежним від соціальних мереж, як і інші люди мого віку, я паралельно переписувався із подружкою. Розмова йшла приємно, я знав, що це особа, яка мене розуміє, у деяких питаннях я можу з нею порадитися..В свою чергу, був готовий надати таку ж підтримку взаємно. Сталося так, як і мало (тут мав би з*явитися супермен із словами «Час настав!» і полетіти спасати Землю), а оскільки я всього-навсього Андрій, а не чувак в червоних трусах поверх синього костюму, то моя допомога полягала в наступному:
