Торонто. Канада.
Наступна поїздка за океан не змусила себе довго чекати. Маючи візи, хотілось ними скористатись, тому ми з Христьою вирішили, що найкраще місце для святкування її дня народження – це Торонто. І поки я борюсь за свої місце під сонцем для колін, бо попереду сидить нагла мадам – ти, мій дорогий читач, отримуєш безкоштовний урок географії.
Торонто – велике місто з цікавою історією. Цікавий факт – це чи не єдине місто не в Європі, де є побудований замок.
В основному, тут спілкуються англійською, а відстань до кордону із США є реальною малою як для розміру цього континенту. Багато мігрантів, вайб великого мегаполіса, але з канадською душею і кленовим сиропом усюди – це все про Торонто. Очевидно, перед поїздкою ми максимально намагались знайти що варто відвідати в першу чергу і чому. Це неважко, особливо, маючи chatGPT під рукою. Але, майже всюди рекомендація номер 1 – це поїхати з міста. Чому? – спитаєш ти, Niagara Falls – відповім я.
Ніагарський водоспад – топ локація!
Я одразу розвію(або розкажу) декілька фактів, які є не зовсім правдивими.
- Niagara Falls – це, в першу черга, назва міста. В другу – це збірна назва трьох водоспадів (Horseshoe Falls, American Falls, Bridal Veil Falls)
- Той водоспад, який зображують на 90% листівок чи при запиті в Google – Horseshoe Falls, який знаходиться на канадській стороні і є найбільшим з комплексу.
- В місті Niagara Falls є й інші локації, куди я потім наполегливо запропоную сходити.
- Не варто купувати все за повну вартість, бо майже завжди є класні пропозиції «оптом» (різні passes and bundles)
- Ніагарський водоcпад – найпотужніший у Північній Америці (~3160 тонн води за секунду)
Типовий сценарій добирання і перебуванню буде виглядати так:
- Доїзд WeGo потягом із прямим сполученням Toronto(Union station) – Niagara Falls (його не так давно запустили, до цього був доїзд із пересадкою на автобусі)
- Із вокзалу ходить вже місцевий туристичний автобус, який везе одразу до головного «атракціону» – водоспаду. Там на місці є інфоцентр, де можна забрати всі документи/квитки/пропуски, а також отримати роздруківку з актуальним часом руху між станціями.
- Ввечері з будь-якої станції на автобусі можна доїхати до вокзалу і поїхати назад в Торонто, або ж залишитись в готелі. Вибір доволі великий і з ресторанами проблем немає.
Декілька слів про локальні місця для відвідувань, окрім водоспаду (є як круті, так і доволі прості). Одразу скажу, що якщо планується повна програма, то варто купувати паси чи проїзні. Це зекономить нормальну суму грошей. Гуглиться це все неважко + сайт Niagara Falls доволі класно постарались із вебсайтом і вчасно надають всю актуальну інформацію. Варто розуміти, що реальна вартість деяких атракціонів того не вартує. Тому якщо вже купили пас – тоді ок, але окремо я б не брав деякі з них.
Як працює покупка квитків окремо я не знаю, але ось «пакетом» виглядає доволі круто. По приїзду до центру з вокзалу, в інфобудці можна попросити про Canada passport by Niagara Parks – виглядає як реальний закордонний паспорт. І суть в тому, щоб потім ходити від локації до локації збирати «візи», які ставлять у вигляді штампів-перебивачок. Готовий сувенір додому 😉 і, як на мене, хороший маркетинговий хід.
Власне, «атракціони» (не буду описувати деталі, лише назви і суб’єктивну думку):
Behind the falls – опціонально(тільки за наявності пасу). Прохід за водоспад, щоб подивитись на потік води зблизька.
Niagara power plant + the tunnel. Аналогічно до попереднього. Колишня гідроелектростанція крута, багато реальних елементів, голографічні ефекти, які краще пояснюють що і як працює, але було зашумно, сусідні виставки перекрикували одна одну. Тунель (по якому відбувалось постачання води до турбіни) – новий, класно зроблений для прогулянки (по 600м в одну сторону) і вихід одразу до підніжжя водоспаду. Якщо і йти то тільки заради цього
Flowers – маленька, проста будівля з купою квітів і скульптурами на подвір’ї, але запахи всередині, черепашки в декоративному ставку при вході – оце крутяк. Я би із задоволенням сходив туди і просто так, – для натхнення.
Є ще закрита територія із 2000 метеликів, які вільно літають, але туди, на жаль, ми не потрапили по часу. Тому порада: приїхати до водоспаду – зробити декілька гарних фото – поїхати по всіх локаціях – повернутись до водоспаду і вже тоді насолоджуватись краєвидами і природою.
Повернення до Торонто виглядає аналогічно: автобус до вокзалу – потяг WeGo – готово.
Торонто
Кожен описує його по-своєму, але найбільше схожості, мабуть, із Нью-Йорком. Ось декілька місць, які ми також відвідали і рекомендуємо.
Ripley’s Aquarium of Toronto – крутий, багато стендів, само собою, що є акули (в основному тигрові), але пристойних розмірів. Якщо йти на 13:00 чи 16:00 то можна попасти на годування деяких рибок (нічого особливого, але цікаво подивитись). З найкрутішого – виставка рептилій (ігуани, крокодили, і різні плавучі, які дотичні до води), інтерактивні тактильні атракціони, де можна помацати різні молюски, але під наглядом і у воді. Але найкрутіше – є великий басейн, огороджений зі всіх сторін по-різному: десь по коліна, десь по живіт, і якщо перехилитись і засунути руку у воду, то починають пропливати скати, які як котенята люблять, щоб їх чухали і приділяли увагу. Ніколи б не подумав, що це настільки тактильні тварини. На дотик, по відчуттях, схожі на суміш шкіри для одягу і слизу після цвітіння озера, але нічого противного чи шкідливого.
CN tower – на жаль, не потрапили. Купили квиток на наступний день (наш останній день в Торонто), але погода була така, що якщо закрити очі і замість чорного уявити сіре, то це було б те саме, що і нагорі. З приємного – про це попереджають на вході, запропонували або перенести на наступний день, або спробувати повернути кошти. Спробував, доволі швидко відписали, що протягом 5-7 робочих днів відбудеться процес повернення. (оновлення з майбутнього: дійсно, десь за 5 днів повернули кошти).
Королівський музей Онтаріо. Це 5ий за величиною музей Північної Америки і найбільший канадський культурний і природно-історичний музей. Є дуже багато схожих експонатів із природничим музеєм в Нью-Йорку. Теми виставок хоч і схожі, але матеріали і об’єкти інші, що для мене було ідеально, особливо якщо ми говоримо про динозаврів.
Увага! Якщо ти не фанат баскетболу і не знаєш, що таке NBA – сміливо пропускай цей абзац, бо тут буде дитяча щаслива істерика і якісь незрозумілі факти про найкращий вид спорту. NBA Courtside Restaurant. Випадкова знахідка на гугл картах. Це перший і єдиний в світі ресторан, який належить NBA. Очевидно, що все було в відповідному стилі: кросівки з підписами Шака, Яніса і Стефа; відбитки їхніх крос на підлозі, щоб порівняти зі своїм розміром; трансляція першого NBA матчу, який відбувся саме в Торонто в 1946 році на телевізорі того часу; барна стійка і столи зроблені з паркету; і навіть баскетбольний м’яч від Tiffany. Це просто шик і топ. Якість їжі – чудова, ціна – така ж, як і в ресторанах по місту. Для баскетболістів – гріх не піти.
Перетин кордону із Канадою – це окрема історія. Позитивна. Офіційно, в моєму списку, це друга країна (після України), куди так легко потрапити. В аеропорту стоять автомати, які сканують паспорт, роблять фото і видають талончик. З цим талончиком треба пройти до виходу із зони прильотів і віддати дядьку, який просто кивне, що і означатиме – “Welcome to Canada”.
В Niagara Falls є Rainbow Bridge – міст, який з’єднує дві країни – США та Канаду. Щоб вийти з Канади потрібно заплатити $1,20 за пішохідний перехід.
Ніяких паспортів не дивляться, більше того, навіть немає прикордонника. Ми вийшли, прогулялись до США, зробили фото і повернулись назад. На вході вже сидів страж кордону, який спитав де живемо і чи немає при собі зброї, на тому і впустив назад. Поки гуляли, бачили дівчину, яка прибігла із США просто заради спорту. Побігала на канадській стороні і помчала додому, в Америку. Загалом, виглядає як супер позитивний досвід, а-ля «довіра, поки не доведено зворотного».
Як висновок хочеться сказати дві речі. Перша – сумно, що Торонто так не пощастило з погодою 🙂 Якщо глянути на реальні географічні координати широти, то розташування таке ж, як і в Барселони. Але маємо, що маємо. Друге – Торонто ще не дорівнює Канада. На заході країни є мальовничі міста, які тотально відрізняються від східного урбанізму. Тому, в першу чергу розцінюйте цю статтю як опис меншого брата NYC, а не Канади; в другу ж – як пролог до ще однієї поїздки в країну хокею і кленового сиропу.