Denmark:unlocked

З 19 листопада мав змогу знову відчути радість пізнання нового досвіду та знань, будучи за межами рідної України.

 

В зв*язку з участю у проекті “Active Citizenships” від Danish Youth Team за підтримки Erasmus+ та відправляючої організації Breakster . Як завжди, цікаво, корисно, креативно.

Останнім часом використовую такі речі не стільки для пізнання певної теми, як для пошуку чогось нового, цікавого, теми, яку хотів би розвивати протягом всього свого життя. Таким поки що було і залишається програмування та проектний менеджмент. До тих пір, поки я бачу, що я не знаю багатьох речей, до тих пір я хочу розвиватись у цих напрямках.

Текст надалі не міститиме мега-важливої інформації(сорі, Вітя, я знаю ти це прочитаєш 🙂 ), проте це мої враження і я ними ділюсь.

Перед поданням аплікаційної форми на проект, я бачив дати, я розумів, що це вплине певним чином на навчання, проте свої пріоритети я давно розставив, тому швидше за все цей вибір виглядав для мене так: “ або “5” з іспитів на сесії, або 1,5 тижні у Франції та Данії в компанії людей, яких цікавить те ж, що і мене”. Вибір цілком очевидний і, як на мене, не вимагає додаткових пояснень(навіть для тебе, мам).

Не хочу вдаватись в деталі, скільки всього я побачив, просто хочу зробити короткі тези по кожному пункту:

Де жив і що робив:

Жив у Knivsberg – великий маєток майже на березі Балтійського моря(20 хв пішки), поблизу Rodekro. Займався тим, що відвідував сесії, спілкувався з представниками країн Швеції, Данії, Арменії, Молдови та Грузії. Шукав спільне та відмінне, досліджував культуру з тим аспектів, які найбільш болючі для України в рамках теми проекту:

-Вибори

-Політика

-Дивні закони

-Дозвілля

Резюмуючи, можу сказати, що найбільша різниця була зі Швецією, найменша із Молдовою.

Що бачив з цікавих місць:

Ейфелева вежа, Елісейські поля, французька опера, НьюХаген, “найкрасивіша вулиця Копенгагена”, національний музей Данії, парламент Данії, музей Ганса Андерсена, Балтійське море, найбільший аеропорт Франції “Шарль-де-Голь”, kafa-x – кафешка для студентів по обміну і не тільки, русалку на березі – це тільки перше, що прийшло в голову, насправді більше можна написати.

Компанія:

Мені везе на сусідів. Шановний Гріша,

якщо ти це читаєш, то дякую за те, що ти продовжив традицію знаходити хороших людей, які розділяють з тобою не тільки погляди на життя, а й кімнату. Настя, Оля, Аліна, Юля – милі дівчатка з великим серцем. Кожна з них особлива. Розписувати не буду, оскільки частину того, що хотів сказати, написав в листі в кінці проекту, а іншу частину скажу особисто при зустрічі, коли така відбудеться. Окрема подяка нашому координатору Віолі, яка весь час турбувалася про стан наших справ.

Чого не очікував, а воно сталося:

Данія – дуже дорога країна. Не зважаючи на це, вдалося зберегти чималеньку суму, завдяки лайфхакам нашої компанії. Основним дилером ідей був все той же Григорій, за що йому окрема подяка. Багато де можна домовитись, інколи схалявити і навіть трошки порушити закон(Оля, що там по метро?:) ).

Щоб не бути голослівним, для прикладу назву всього 2 ситуації з музеями в результаті яких вдалося зекономити по 130 крон на кожного(~520 грн).

В національному музеї вхід до 18 років безкоштовний. Прийшли, показали студентські квитки, сказали, що з України і в школі нам всім таке видають, типу учнівський. Номер групи – назвали класом. Ніхто української не читає. Так і пройшли

Інший музей Андерсена став місцев, де я згубив дууууже важливий документ. І нам вкрай необхідно було повернутись і знайти його, бо часу в нас обмаль. Ну принаймі так ми сказали на касі, в результаті чого – безкоштовний вхід на 3 людей.

І повірте, таких речей – тьма-тьмуща.

Де написана ця стаття:

Статтю писав на борту літака airbus від компанії Wizzair. Рейс Копенгаген-Київ.

Перший досвід:

Оу, багато речей зробив тут вперше. Перший політ компаніями AirFrance та Wizzair, перший смак пріоритетної посадки на літак, відкрита перша скандинавська країна, побачив Париж і не вмер! Перший раз зекономив велику суму грошей, перший раз знайшов учасника зі свого міста(оскільки я тепер живу у Львові, то шанси знайти когось звідти – більші, ніж здолбунівські)

Про що думав:

Та багато про що, в основному про подальшу роль проектів в моєму житті, про довготривалі проекти та їхню перспективу. Про пріоритети та мої мовні здібності, про програмування та другу половинку.

І що ж надумав:

Не надумав, а напланував! Є список речей, які тепер виглядають цілком реальними для мене, я дуже сподіваюсь, що висновки будуть результативними

Ще одне:

Дякую Данієлю – чуваку, який захостив мене в Копенгагені. Не знаю звідки була достатньо довіри до мене, щоб залишити всю квартиру на мене + витратити час, але є точно це цінуватиму, скільки житиму! Такі речі не проходять безслідно. Чудовий досвід!

Що рекомендую після прочитання цього тексту:

Задумайтесь над тим наскільки часто ви подорожуєте, і якщо ви не можете згадати останню свою далеку поїздку, то задумайтесь над тим, чому так відбувається

Дам піказку: фінансову сторону не розглядайте взагалі!

P.S. один із найорганізованіших проектів, на яких я був. Все дуже продумано, починаючи від підготовки, закінчуючи рефлексійними групами ввечері.