Human Rights для мене зазвучали по-новому!
Коли я прочитав опис проекту «Culture.World.Me» я чомусь навіть не сумнівався чи потрібно це мені чи ні, оскільки тема досить специфічна – людські права.
Дочитав до кінця інтро, знайшов посилання на аплікаційну форму, заповнив, відправив і чекав. Повинен визнати очікування – це щось надзвичайне, інколи буває ну дуже важко, а цього разу все сталося неочікувано швидко. Я просто перевіряв пошту зранку і побачив речення, яке не може не радувати: “It’s our pleasure to inform that we selected you to participate!”
Є декілька речей, які я обожнюю у проектах. Одна із таких «штук» – місце, де мають мешкати учасники. Я завжди чекаю на адресу чи просто посилання, щоб подивитися. Оскільки, як правило, проекти спонсорують в досить пристойних розмірах, то жити на вулиці не довелосяJ . Круті краєвиди оточують наш готель, а зранку, в годині 7-8 туман розповзається по долинах. Можна вийти, вдихнути свіжого карпатського повітря і просто дивитися на те, як це прекрасно.
Повертаючись до теми, повинен визнати, що людські права, про які всі ніби-то знають, мають багато «підводного каміння». За ці декілька днів моєї участі я не став експертом, але здобув мінімально необхідні навички для того, щоб мати змогу хоч орієнтуватися в загальній тематиці.
Ще одним важливим моментом було англомовне середовище. Оскільки участь у проекті брали люди з України та Німеччини, то спілкування на мінімальному рівні було необхідним. Декілька хороших вечірніх розмов, гаряча дискусія і інколи стає важкувато навіть щось пояснити українською. Тоді починаю шукати заміни в своєму англомовному запасі і нерідко таки знаходжу, чим пишаюся десь глибоко всередині себе.
Окремо хочу виділити компанію, підбір учасників, роботу організаторів та волонтерів. Народ, ви шикарні! Це один із ідеальних варіантів, коли все співпало: і настрої, і бажання, і плани! Поговорили, навчилися чогось нового, обмінялися враженнями, попрацювали і ще й відпочили.
Декілька фото, підготованих учасниками проекту на тему людських прав:
Команда «А». Пацани, вам окреме дякую! Вже з першого дня я побачив, що ці дебіли – моя тусовка! Я до біса сумую за вашими мордами. 10 днів…а таке враження, що все життя з вами тусуюсь. Скільки всього є згадати! “Петушок, МІ – 24, генерал, демони, х*й-хурма, басейн, покемон, вертикальний політ” – для когось просто слова, а для нас купа вражень. Народ, сумую за вами! Ви офігенні. Будете пролітати в моїх краях – я завжди до ваших послуг!
I also want to say some words to my new English-speaking friends. Guys, each of you is unique and it is that I love in you the most. You are so different and so similar in one time.. You are cool and friendly people. It is a honor to know you and I will be glad to see you again! Your new friend, Andrii! 🙂
