Skip to content

Posts from the ‘Персональне’ Category

8
Сер

Найдивніше – специфічне

Почну з такого: це реально найдивніший проект на який я потрапляв. ( в хорошому і гумористичному сенсі). Не буду порушувати традиції впорядкованості, тому по пунктах:

Read moreRead more

4
Тра

STP – інша Польща

От і закінчилися мої «канікули» в рамках програми “Study Tours to Poland”. 1 місто, 12 крутих людей, 2 туристичні пункти (Варшава і Перемишль) і море емоцій.

Почну, мабуть, по порядку.
STP (5) Read moreRead more

19
Кві

Восьме коло Данте-Орлова

Повинен визнати, що якби Данте писав “Божествену комедію” в наші дні, то одне з кіл пекла виглядало б саме так, як мої останні 24 години. Ні, я ні в якому разі не хочу жалітись, зважаючи на мій вік і стан нервової системи – все гуд, але я просто уявляю, що могло б робитись, якби це була моя перша поїздка в іншу країну, а ще гірше – моя перша участь у програмі обміну або проекті. Сідайте зручніше, є що послухати:

Я думав написати історію з отримання візи окремо, але раз вже все так стається, то, мабуть, варто описати це все тут. Отож: Read moreRead more

18
Кві

Study Tours to Poland

Так сталося, що моя любов до саморозвитку росте і росте, саме тому я намагаюся використати кожну нагоду, яка дійсно може принести користь. На даний момент, вирішив, що “Study Tours to Poland” – класна штука для молодих і активних людей, яку варто спробувати. Спробував. Пишу цей текст із автобуса Рівне-Варшава.

Впевнений, що багато моїх друзів та знайомих, з якими я перетнувся саме на проекті, вже чули про таку штуку. Для тих, хто ще не “в темі” виписка з офіційного сайту:

Read moreRead more

17
Бер

Що їли мої grandparents?

Десь натрапив на конкурс екологічного проекту, вирішив податись, оскільки тема не чужа, та й проходить в класній країні. Наперед забігаючи, скажу, що я пройшов, але у зв*язку із певними обставинами(слідкуйте за соц.мережами у квітні) та блогом, вимушений був відмовитись. Отож, одним із завдань було написати:бабуся

What did your grandparents eat? (“Що їли ваші бабусі та дідусі”)  (Напишіть есе на зазначену тему, англійською мовою. Розмір – від 800 до 1500 слів) * Read moreRead more

25
Січ

Карпати 2017. Давно хотів.

Вже писав раніше, що 2016 рік, мені “не зайшов”, тому зробив висновки і з 2017 таки почав щось змінювати. Однією із таких очікуваних чудо-штук стало моє знайомство із лижами і зимовими Карпатами!

Почалося все з того, що побачив пост в “офіційній” групі свого університету, де хлопець, якого теж звати Андрій просто добирає людей до своєї компанії по принципу “в тісноті, зате хата дешевше”(як виявилося потім, жили ми зовсім не в тісноті, а в пристойних умовах, а взагалі, то я провів в апартаментах всього 10 годин поки спав. Весь інший час – катання). Так склалося, що Андріям я довіряю, поставив “+” під записом. Довго не чекав, списалися, обговорили деталі, мене докинули до загальної бесіди. Перші 2 нюанси, які зразу кинулися в очі:

Пилипець3 Read moreRead more

5
Січ

“Мальчік голубого цвєта”

І тааак, на прохання багатьох прихильників солодкого, продовження історії.

Тільки тепер вносимо поправочку на клінічний діагноз нашого «сміливця», який навіть в соц..мережах не підписаний нормально. Я був «ділєром» солодкого, а тепер, увага, я «мальчік цвєта голубого»ups Read moreRead more

11
Гру

Як Андрій «згущонку» продавав

Це був прекрасний вечір, я сидів, вчив щось з математичного аналізу, потихеньку вже збирався до нічних «покатушок» із друзями: боулінг, приємна компанія, музика, нічна дорога..чудесно! Будучи так само частково залежним від соціальних мереж, як і інші люди мого віку, я паралельно переписувався із подружкою. Розмова йшла приємно, я знав, що це особа, яка мене розуміє, у деяких питаннях я можу з нею порадитися..В свою чергу, був готовий надати таку ж підтримку взаємно. Сталося так, як і мало (тут мав би з*явитися супермен із словами «Час настав!» і полетіти спасати Землю), а оскільки я всього-навсього Андрій, а не чувак в червоних трусах поверх синього костюму, то моя допомога полягала в наступному:   

tovar Read moreRead more

6
Гру

Андрій Орлов 2.0

6 грудня.. Для когось звичайний день, для когось день захисника вітчизни, а для мене…хм, для мене це день роздумів.

Почну з далекого 2004 року. Мені було 6, я радів життю. Реально, радів, я робив все, що було моїй душі завгодно. В мене була сім*я, друзі, улюблене заняття, я пам*ятаю, як хотів бути не дорослим, не серйозним, не поважним, а ВАЖЛИВИМ! Я сідав на вулиці, писав речі, які вважав потрібними у блокноті, виписував плани та мрії, думав над їх реалізаціями. Хочете правду? Я був крутим малим! Серйозно, не пам*ятаю такого «дорослого» хто затикнув би мені рота. Мовчав тільки тоді, коли розумів, що реально не правий. А розуму було достатньо, дякую батькам! Інколи відкриваю ті старі записи і дивуюсь, моє дорослішання приходило до мене під час письма. Я писав і дорослішав, тільки не зовнішньо, а в голові. Тільки тепер розумію, що я сам себе навчив думати. Read moreRead more

22
Лис

Походюха на Ахалар-Фесті

Повідомивши усіх своїх викладачів в університеті, спакувавши валізи та налаштувавшись на запахи ностальгії, я вирушив у сторону старого міста Чернігів. Там мене і ще близько 90 учасників чекав теплий прийом від центру гуманістичних технологій “Ахалар” в рамках конференції “AHALAR-Fest: Сила досвіду громади”  pohodyuha Read moreRead more